Отправлено: 29.12.07 22:47. Заголовок: Юрко Покальчук

Прозаїк, поет, науковець, перекладач, лідер гурту "Вогні Великого Міста", культовий автор еротично-психологічних творів, а поза тим легендарний авантюрист і містик, знавець численних мов.
Право переступити кордон, порушити табу, за будь-яку ціну знайти істину за межами часу і простору, у незвичних пристрастях і коханнях, у складному переплетіння людських доль... Тут густа еротика, і знаходження справжньої любові, і поцінування дружби, і визначення хто є хто-у такі емоційні хащі заводить читача чтиво Юрка Покальчука...

"Паморочливий запах джунглів"

Про що:
Дивовижні пригоди у джунглях Азії і Латинської Америки, кохання і секс, гумор і війна, такі несхожіі часом дивовижні жінки в різних країнах і непогамовне бажання самого автораскрізь спізнати "смак гріха" - ось що ховаєтьсяза обкладинкою нової книєки Покальчука.

Уривочок:

"...І це народжується від інтуїтивного контакту з людьми,з якими тебе обєднує щось таке,що не можна описати коротко. а довго нудно і не треба. Мабуть, це якийсь із мільйонних нюансів слова "любити", але справжнього значення цього слова ніхто насправді ніхто не знає, бо воно означає для кожного інше, інтимно-внутрішнє..."

 Отправлено: 10.01.08 22:55. Заголовок: повість "Заборонені ігри"

"Заборонені ігри"

повість

Уривочок:

"...Я знав що вона вагітна, все вже було давно позаду, ми вже були разом двісті разів чи триста чи скільки завгодно,завжди, я лиш на початку рахував до ста, а потім вже було як завжди, я дочікувався, коли нікого не було в школі і знав ,що вона чекає мене в учительскій, а тут в школі це завжди небезпека, і в цьому теж була принада і зваба переступити всі закони всі пороги саме тут, де ніхто не міг підозрювати такого саме тут, де я просто учень, я тут трахаю свою учительку вже який сотий чи двхусотий раз і шалію від цього нагнувши її на столі, на який вона лягає грудьми, виставляючи переді мною вже безсоромно свої білі круті сідниці, від самого вигляду яких я одразу млію і штани в мене вже розстібнуті, стрижень напоготов, і я вже завченим рухом входжу в неї, і вона вже давно мокра, бо сама чекає цієї миті, і ми починаємо наш шалений шкільний вальс і рухаємось в такт, і вона рухається мені назустріч, як завжди, ми рухаємось разом, і я кінчаючи в насолоді, ледь стримуючи стримую свій яскравий могутній переможний і щасливий крик радості і перемоги, давлюся, хрипло і гарчу, б”ю ногами ,як дикий звір ,я знаю, я знаю, хто я і що я, я знаю, але зараз я в ній з нею, я це я, той, який, ким би я не був, я з нею це справжній я і я кінчаю в неї як завжди, ніколи не випускаючи насіння, все одно буде наша дитина, ми колись будемо разом і в знемозі я лягаю на неї, і коли кінчаю, просото в шалі кусаю її в потилицю, в спину, виючи від шалу, і вона щаслива тримає мене обома руками за сідниці, в такт притискаючи мене до себе, ніби сама трахає мною себе, і мені від цього ще краще і ще млосніше, і я не вихожу з неї, я лежу на ній і вона знає вже це, я лежу на ній кілька хвилин, потім починаю ворушитися всередині потім труся об неї потім знову встаю і коли почуваю ,що мій стрижень напружився всередині неї, не виходячи з піхви , починаю рухатися тепер довше і вона у ще більшому шалі, трахає мною себе, ледь стримуючи виск, тихо але радісно тоненько таки вищить, і щаслива, і це наповнює мене гордістю, і я вже довше тепер пробиваюсь до нового закінчення, і ми кінчаємо разом, і я знаю, що би не було потім,хай би світ завалився, цю жінку я люблю і буду любити до кінця своїх днів, можу поклястися перед Богом і людьми ,я маю її, я хочу її, я люблю її…"