Отправлено: 15.03.08 21:04. Заголовок: а чо?)

Ненависть

Чи зможете ви пробачити людині, яка звела нанівець ваші річні зусилля? Яка подерла усе на шматки. До останнього клаптика…. Попри усю доброту, я скажу – ніколи.
Можливо, мої міркування будуть хибними, проте, я ненавиджу людей. Заздрісні, лицемірні створіння, які підуть на усе, заради досягнення своєї мети. Фе.
Вийняти перлинку із мушлі, та жбурнути в тростини очерету. От, бери й шукай! Що, змучився? І чого б це?
Я загубила свою правду… Правду, яку довгий час не могла віднайти. Через неї – істоту.
Коли траплялися випадки її знищити – серце стискалося… Це ж жива істота… Як ти можеш, Сашо? Ні, не зможеш…
І що, не змогла….
Пливу далі. Навколо – безкрає море. Йду далі – навкруги повно високої польової трави. Що, не бачиш? Та як? Ти ж можеш усе… Падаю на коліна та безсило промовляю: «Ні, не можу».
Це були моменти, коли я поступалася долі. Дарма поступалася. А та зараза ж знала, що тре робити. Користатися часом. Й користувалася.
Нічого, читай це, заразо. Я знаю, що роблю. І свій бій не програю. Бо це – мій бій. Чуєш, малечо, мій, а не твій.
Чи зможете Ви пробачити людині, від вчинків якої ховалися під ковдру, закриваючись руками від усього, що Вас оточувало?
Кожну людину мучать різні питання. Мене мучить й це. Чи можна бути настільки сильним, аби закрити очі на всі біди, принесені від тварюки, корчити обличчя у гримасі, схожій на усмішку, і казати золоті слова : «Привіт». Чи можна?

 Отправлено: 15.03.08 21:05. Заголовок: Мій друг - моя квітка

Мій друг- не віддам нікому



І що ти мені скажеш, якщо я тобі промовлю, що люблю над усе. Можливо, й більше від себе. Хіба матиме це для тебе якесь значення? Хіба ти здивуєшся? Чи почнеш цінувати?
Зовсім ні. Та тобі й зовсім необов’язково знати, що я біля тебе. Я просто тут, за твоїм плечем.
Тихо ходжу по твоїм слідам. Та виправляю твої помилки. Не важливо, що ти мене не чуєш. Я вже не буду кричати. Я шепочу. Шепіт чує кожен.
І що, якщо я люблю тебе більше за життя. Так, я віддам його за тебе не задумуючись, якщо на те піде.
Якщо обрати між вічним матеріальним та духовним багатством - що ти обереш? Я також оберу друга.
Друг – це людина, заради якої варто жити. Якій не шкода віддати нічого. Що тут й казати. Кожен, хто має друга – напише точно таке саме.
Я не присягну на вічну вірність свому другу, я не скажу йому, що зроблю все заради нього. Ні. При грізному небі я й ображусь.
Надую щоки, які будуть більшими від кульки іменинника. І нехай думає, що я зараза.
Але ж все рівно люблю. І зроблю усе. Про що б не попросив. Ти – часточка мене. Така рідна й дорога.

 Отправлено: 15.03.08 21:05. Заголовок: Собі, коханій!

Собі, коханій! :)


Хтось тебе вважає хворою людиною. Хтось каже, що у тебе в голові просто не вистачає клепки… Хто його зна.. я просто живу та насолоджуюся… А на інших рівно пофіг.
Хай вас не обходить, як я живу, в якому стилі, що я слухаю, у що вірю, та що їм. Це погребе тіко дійсно хвору людину, звихнуту на суспільній думці та чиїмсь амбіціям. Не, мені просто начхати на те, що думаєш, поки оцю мару читаєш. Насправді, то не мара, а моє житіє прекрасне та молоде. І ніяка нікчема його не споганить, якби не старалася.
Моє призвання на отій землі-відоме хіба мені. І Ти, вельмишановний читачу, не вчи мене жити. Я сама собі маляр.
Та, то все дуже некоректно, егоїстично, і т.д. Але мені рівно пофіг! Ми, люди, всі такі. Хіба нє? – Та! Не сперечайся. В кожного свої цінності. Ну а якщо вони в мене відсутні – то мої клопоти)
Я маю те, на що заслужила. Не маю пива - на те воля Перуна. І никатися з пивом по кутках сихівських лісів не буду.
Захочу – полечу у космос. На те воля моя. Тобі гидко від того, що ти читаєш. Самозакохане курво? Ага! Саме так!
Читачу, я розбещена дитина багатих батьків. Батя, -нафтовик, Мама - маникенщиця. Я пю найдорожче пиво, і ходжу в блатні ресторани. Тусуюся в Лінолеум ах. І з таким же успіхом відриваюся на Руйнаціях. Бо то я – центр тяги…
А ще я – твій друг. І тіко ти знаєш, яка я падлюка(лапочка) насправді) І я тя люблю)

Якщо ти відречешся від свої думки щодо мене, коли оце прочитаєш, то нічо. Я надалі вважатиму тебе хорошим другом) Я нє абіжусь) Цьомаю
Та, я нуууууу дуже самозакохана… не перевиховаєш…)

 Отправлено: 01.04.08 18:35. Заголовок: :sm22: ..

 Отправлено: 13.04.08 20:08. Заголовок: :sm19: ..

 Отправлено: 18.06.08 13:28. Заголовок: безглуздість... а...

Монітор комп’ютера. Це все, що можу бачити. Ні, не можу… Верне…
Безглузді, такі ж як і мої, книжки нової генерації… Ні, у них хоч видавець є…
Таке ж слабке посічене волосся як у Карпи… Ні, вона має стиліста… І не тільки його…

Життя, то є драбина в курятнику. Коротка і обісрана. І не важливо, шо є кури, для них ти - допоміжний засіб, аби дістатись вершини.

 Отправлено: 20.01.09 14:32. Заголовок: "ненавість" ..

"ненавість" це про мене???